Головна сторінка

Райдержадміністрація
  • Нормативно-правова база
  • Звернення громадян
  • Обговорення конституції
  • Економіка
  • Райдержадміністрація – Генплани
  • Бюджет
    Сільське господарство
    Підприємництво
    Центр надання адмінпослуг
  • Регуляторна політика
  • Земельні відносини
  • Освіта
  • Культура
  • Соціальний захист населення
    Вивчення громадської думки
  • Реагування на критику ЗМІ
  • Фізична культура та спорт
    Туризм
    Правова допомога
  • Державний реєстр виборців
  • Відділ статистики інформує
  • Реформи в Україні
    Громадська рада при РДА
  • Публічна інформаціія
  • Каталог послуг
  • Очищення влади
  • Мобілізація
  • Контрактна служба
  • Децентралізація влади
  • Запобігання проявам корупції
  • Енергоефективність
  • Цивільний захист
    Центр зайнятості інформує

    АРХІВ НОВИН

    « Липень 2017 »
    Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
              1 2
    3 4 5 6 7 8 9
    10 11 12 13 14 15 16
    17 18 19 20 21 22 23
    24 25 26 27 28 29 30
    31            

    ІВАНИЧІ

    telefon doviru

    dytacha liniy

    Nove po sybsudiyx

    dracs

    Departament finansiv

    ustyzy

    robota za kontraktom

    14-OMBR-001s03

    int 1

    Krym ce Ukraina

    0

    prozorro

    datagovua

    e-deklar

    Земельна реформа

    √Відбулися зміни до чинного законодавства щодо вимог до розробників документації із землеустрою

    √Нове в земельному законодавстві

    √Посилення відповідальності за корупційні діяння

    √Порядок реєстрації земельної ділянки в державному земельному кадастрі (ДЗК)

    √Методичні рекомендації щодо заповнення декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування та іншими особами, розроблені Всеукраїнською Спеціальною Колегією з питань боротьби з корупцією та організованою злочинністю (джерело матеріалу: інформаційно-аналітичне видання «Місцеве самоврядування» № 2 (50) лютий, 2014)

    √Відповідальність за порушення земельного законодавства

    √Новий Порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень

    √Рекомендації органам місцевого самоврядування щодо оформлення права користування земельними ділянками без спеціальних дозволів та гірничого відводу з видобування корисних копалин місцевого значення для господарських і побутових потреб територіальної громади загальною глибиною розробки до 2-х метрів.

    √Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення порядку державної реєстрації речових прав на земельні ділянки державної та комунальної власності у зв’язку з їх розмежуванням».

    √Закон України від 24.10.2013 року № 657-УІІ «Про внесення змін до Податкового Кодексу України щодо обліку та реєстрації платників податків та удосконалення леяких положень»

    √Набрала чинність Постанова Кабінету Міністрів України № 1217 від 5 грудня 2012 р. "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 1 серпня 2011 р. N 835"

     

    Про індексацію нормативної грошової оцінки земель

    Державне агентство земельних ресурсів України на виконання пункту 289.3 статті 289 Податкового кодексу України повідомляє.

    Нормативну грошову оцінку земель станом на 01.01.2013 за 2012 рік необхідно індексувати на коефіцієнт індексації, що дорівнює 1,0, який відповідно до пункту 289.2 статті 289 Податкового кодексу України розраховано виходячи з індексу споживчих цін за 2012 рік - 99,8%.

    У 2013 році нормативна грошова оцінка земель населених пунктів, яка проведена за вихідними даними станом на 01.04.1996, земель сільськогосподарського призначення, яка проведена станом на 01.07.1995, та земель несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів (крім земель під торфовищами, наданими підприємствам торфовидобувної промисловості, земель під водою, природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного призначення та лісових земель), проведеної станом на 01.01.1997 підлягає індексації станом на 01.01.2013 на коефіцієнт 3,2, який визначається виходячи здобутку коефіцієнтів індексації за: 1996 рік - 1,703, 1997 рік - 1,059, 1998 рік - 1,006, 1999 рік - 1,127, 2000 рік - 1,182, 2001 рік - 1,02, 2005 рік - 1,035, 2007 рік - 1,028, 2008 рік - 1,152, 2009 рік - 1,059, 2010 рік - 1,0, 2011 рік - 1,0, 2012 рік - 1,0.

    Нормативна грошова оцінка земель під торфовищами, наданими підприємствам торфовидобувної промисловості, земель під водою, природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного призначення та лісових земель за межами населених пунктів, проведеної станом на 01.01.1997, індексується станом на 01.01.2013 на коефіцієнт 1,879, який визначається виходячи з добутку коефіцієнтів індексації за: 1997 рік - 1,059, 1998 рік - 1,006, 1999 рік - 1,127, 2000 рік - 1,182, 2001 рік - 1,02, 2005 рік - 1,035, 2007 рік - 1,028, 2008 рік - 1,152, 2009 рік - 1,059, рік - 1,0, 2011 рік - 1,0, 2012 рік - 1,0.

    Нормативна грошова оцінка земель несільськогосподарського призначення, яка проведена у 2006 році відповідно до Порядку нормативної грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення (крім земель у межах населених пунктів), затвердженого спільним наказом Держкомзему, Мінагрополітики, Мінбудархітектури, Держкомлісгоспу, Держводгоспу та УААН від 27.01.2006 №19/16/22/11/17/12, зареєстрованого у Мін'юсті 05.04.2006 за №389/12263, підлягає індексації станом на 01.01.2013 на коефіцієнт 1,254, який визначається виходячи з добутку коефіцієнтів індексації за: 2007 рік - 1,028, 2008 рік - 1,152, 2009 рік - 1,059, 2010 рік - 1,0, рік- 1,0, 2012 рік- 1,0.

    Нормативна грошова оцінка земель за 2002, 2003, 2004 та 2006 роки не індексувалась.

     

    Адмінпослуги у сфері земельних відносин подешевшають на третину

    З 1 січня набув чинності Закон України «Про Державний земельний кадастр», норми якого привнесли низку історичних нововведень у земельні відносини.

    На сьогодні фахівці землевпорядної сфери з урахуванням кращих практик світового досвіду розробили та успішно запровадили в роботу суперсучасну, повністю автоматизовану і високотехнологічну Національну кадастрову систему.

    Вперше в історії України усі ділянки зібрані воєдино в електронному вигляді на публічній кадастровій карті у вільному доступі в он-лайн режимі.

    Реєстрацію землі та прав власності на неї розділено між двома відомствами. Відтепер органи земельних ресурсів реєструють земельні ділянки в кадастрі, тобто привласнюють унікальний кадастровий номер і відкривають поземельну книгу.

    Також органи земельних ресурсів здійснюють реєстрацію обмежень (водоохоронні зони, лінії електропередач, газопроводи) і видають безоплатно виписки з кадастру.

    До Укрдержреєстру з 1 січня відійшли функції реєстрації прав власності та постійного користування, а також договорів оренди. Замість державних актів Укрдержреєстр видаватиме Свідоцтва на право власності нерухомим майном.

    – Хочу зауважити, що завдяки автоматизації громадяни платитимуть менше. Адмінпослуги подешевшають майже на 30 %. Відповідну постанову Уряду буде опубліковано в найближчі дні, – наголосив сьогодні Голова Державного агентства земельних ресурсів України Сергій Тимченко під час брифінгу у Кабінеті Міністрів України.

    Якщо раніше громадяни за повну реєстрацію платили 255 грн, то з 1 січня – всього 184 грн (65 грн за реєстрацію в кадастрі та 119 грн за реєстрацію права власності).

    – Відтепер реєстрація відбуватиметься в кілька разів швидше, що допоможе нарешті ліквідувати черги, затягування з розглядом документів та інші незручності, з якими раніше стикалися громадяни при реєстрації наділів. А основне – створено базу даних про землі та зібрано різнопланову інформацію про них. Сьогодні ми скануємо десятки мільйонів сторінок різних документів і карт, до чого додатково залучено понад 1500 фахівців, – підсумував очільник земельного відомства. 

     

    Держземагентство України з початку 2013 року відкрило вільний доступ до публічної кадастрової карти. Інформація про земельні ділянки в межах України в он-лайн режимі на oфіційному веб-сайті Держземагентства.

    Громадяни виявили величезну зацікавленість інформацією про земельні ділянки. За неповний тиждень цього року кількість громадян, які відвідали розділ «Публічна кадастрова карта» на офіційному сайті земельного відомства станом на 15 годину 8 січня сягає 81,6 тисяч. Загалом зафіксовано 109 417 відвідувань користувачів, які переглянули 146 045 сторінок з інформацією про земельні ділянки.

    На початку першого робочого дня нового року через велику кількість відвідувань офіційний сайт земельного відомства не витримав навантажень трафіку. Прес-служба Держземагентства звернулася до бажаючих ознайомитися з роботою публічної кадастрової карти з проханням заходити безпосередньо за електроною адресою: (http://map.dazru.gov.ua/kadastrova-karta). Станом на 14 годину 2 січня понад 60 тисяч користувачів водночас працювали з публічною кадастровою картою.

    – В Україні ніколи не було технічної можливості зібрати абсолютно всі ділянки і як елементи своєрідної мозаїки скласти їх у єдину електронну картинку і покласти на карту. Досі усі архіви велися в паперовому вигляді, а найстрашніше – фактично кожен район мав свою базу в своїй локальній системі координат. За 20 років було зареєстровано декілька десятків мільйонів ділянок в 1500 різних системах координат, які не поєднувалися одна з одною. Наші фахівці створили унікальне програмне забезпечення, яке в лічені секунди перетворює будь-яку систему координат в національну систему УСК 2000. Відтепер в Україні є кадастр – він повністю прозорий, автоматизований і високотехнологічний, – наголосив Голова Держземагентства Сергій Тимченко.

     

    З нового року запроваджується новий порядок ведення Державного земельного кадастру 

    З 1 січня 2013 року набувають чинності Закони України “Про Державний земельний кадастр” та “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень”. У зв’язку з чим повноваження територіальних органів Держземагентства у частині державної реєстрації державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди (суборенди) земельних ділянок, земельного сервітуту, користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій) припиняються.

    Повноваження територіальних органів Держземагентства в питаннях оформлення земельних ділянок та інших об’єктів Державного земельного кадастру передбачені Порядком ведення Державного земельного кадастру, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2013 року № 1051. 

    Згідно з цим Порядком територіальними органами земельних ресурсів здійснюватимуться: 

    - державна реєстрація земельних ділянок;

    - надання витягів з Державного земельного кадастру про земельну ділянку; 

    - надання відомостей про об’єкти Державного земельного кадастру (землі в межах державного кордону України, землі в межах території адміністративно-територіальних одиниць, обмеження у використанні земель).

    У 2013 році прийом громадян та юридичних осіб територіальними органами Держземагентства буде здійснюватись з 2 січня у звичному режимі згідно з розпорядком дня.

     

     Як створити громадське пасовище?

    Земельні ділянки для сінокосіння та випасання худоби - це ділянки сільськогосподарського призначення, які надаються громадянам тільки в тимчасове користування (оренду) і повинні використовуватися виключно як сінокос чи пасовище.

    Переводити такі ділянки в інші види сільськогосподарських угідь, до прикладу в ріллю чи багаторічні насадження, заборонено.

    Такі земельні ділянки можуть надаватися громадянам, які утримують худобу (корів, кіз, овець тощо), або ж територіальній громаді для створення громадського пасовища.

    Статтею Земельного кодексу України встановлено, що:

    Громадяни індивідуально можуть орендувати земельні ділянки для сінокосіння і випасання худоби;

    Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування можуть створювати на землях, що перебувають у власності держави чи територіальної громади, громадські сіножаті і пасовища.

    Якщо в населеному пункті багато громадян тримає худобу, вони можуть звернутись до свого представницького органу - місцевої ради (сільської ради) з пропозицією щодо створення такого пасовища приймається сесією.

    У випадку, якщо земельна ділянка для цих цілей може бути виділена в межах населеного пункту, місцева рада самостійно приймає про утворення на певній земельній ділянці громадського пасовища, визначає розмір плати з кожного громадянина, який має худобу (залежно від її кількості та виду).

    Звертаємо увагу, що це не плата за землю. Також, територіальною громадою може бути обрано та затверджено місцевою радою відповідальну особу від власників худоби з метою впорядкування використання громадського пасовища.

    У випадку розміщення земельної ділянки для створення громадського пасовища за межами населеного пункту, місцева рада має звернутися з відповідним клопотанням до Гребінківської районної державної адміністрації.

    Така земельна ділянка передається у комунальну власність територіальної громади і може розглядатися як елемент розмежування земель державної і комунальної власності. За земельну ділянку громадського пасовища, яка знаходиться у власності територіальної громади і використовується для загального користування, ні земельний податок, ні орендна плата не сплачуються.

    У випадку створення громадського пасовища на землях колективної власності, рішення щодо створення такого об'єкта та передачі відповідної земельної ділянки з колективної у комунальну власність мають прийняти загальні збори членів (їх уповноважених) колишнього КСП із затвердженням його сільською радою.

    Після цього приймається рішення про створення громадського пасовища сесією сільської ради.

    Землевпорядна документація та винесення меж земельної ділянки громадського пасовища як у межах населеного пункту, так і за його межами в натуру (на місцевості) має здіснюватися землевпорядною органзацією.

    ПРЕС-РЕЛІЗ

    Законодавчі ініціативи у сфері земельних відносин

    Земельна реформа акумулювала в собі основні напрями державної політики щодо реформування земельних відносин та питання стратегії і тактики державної регуляторної політики, включаючи комплекс правових, економічних, технічних і організаційних заходів забезпечення трансформації земельних відносин.

    З часу вступу у дію Земельного кодексу України – з 1 січня 2002 року – у його розвиток прийнято 70 законів України, 67 постанов Кабінету Міністрів України та видано 51 відомчий наказ, зареєстрований у Мін’юсті.

    Положеннями Програми економічних реформ на 2010–2014 роки Президента України Віктора Януковича «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава» передбачено низку стратегічно важливих напрямів розвитку земельних відносин та розробку відповідних проектів законодавчих та підзаконних нормативних актів, зокрема введення земельних ділянок сільськогосподарського призначення в економічний обіг та створення відповідної інфраструктури ринку землі, системи Державного земельного кадастру тощо, а також їх відповідне нормативне забезпечення.

    Прийняті за останні декілька місяців законодавчі акти змінюють підходи до регулювання земельних відносин та шляхи їх реформування.

    Так, 21 червня 2012 року прийнято Закон України «Про внесення змін до Земельного кодексу України та інших законів України щодо проведення робіт із землеустрою, пов’язаних із встановленням і зміною меж сіл, селищ, міст, районів», яким визначено процедуру встановлення та зміни меж адміністративно-територіальних одиниць. Запроваджено норму щодо можливості встановлення існуючих меж населених пунктів без розроблення генеральних планів, що значно здешевить процедуру такого встановлення і призведе до економії бюджетних коштів.

    5 липня 2012 року прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо припинення права користування земельними ділянками при відведенні їх для суспільних потреб», яким внесено зміни до Земельного кодексу України, законів України «Про оренду землі», «Про відчуження земельних ділянок, інших об’єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності» з метою сприяння реалізації інвестиційних проектів та удосконалення положень надання, вилучення, викупу земель для суспільних потреб.

    5 липня 2012 року прийнято Закон України «Про внесення змін до Земельного кодексу України щодо порядку проведення земельних торгів у формі аукціону», яким внесено зміни до Земельного кодексу України (у новій редакції викладено статті 135-139 цього Кодексу) та законодавчо врегульовано порядок проведення земельних торгів, що сприяє наповненню Державного та місцевих бюджетів коштами від продажу земельних ділянок державної та комунальної власності. Унормування функціонування ринку земель несільськогосподарського призначення в значній мірі вичерпали предмет правового регулювання законопроекту про ринок земель.

    6 вересня 2012 року прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» (набуває чинності з 1 січня 2013 року), яким запроваджується концептуально новий підхід до розмежування земель державної та комунальної власності, що має на меті завершити розмежування земель в силу закону. Такий підхід не потребуватиме прийняття рішень органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, а також додаткових фінансових витрат, дозволить уникнути конфлікту інтересів між органами влади.

    У межах населених пунктів комунальною власністю оголошуються усі землі, крім земельних ділянок, визначених законом, які не можуть передаватися до комунальної власності та земельних ділянок приватної власності, а за межами населених пунктів усі землі залишаються у державній власності крім сформованих земельних ділянок, які на момент розмежування були надані у користування комунальним підприємствам, установам та організаціям. Виписано механізм передачі земель із державної власності до комунальної і навпаки після завершення розмежування земель. Також законом передбачено, що розроблені проекти землеустрою щодо розмежування земель державної та комунальної власності використовуються, як базисні при складанні схем землеустрою та техніко-економічного обґрунтування використання та охорони земель адміністративно-територіальних утворень, інвентаризації земель, та інших робіт із землеустрою.

    2 жовтня 2012 року прийнято Закон України «Про внесення змін до додатка № 3 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2012 рік», яким забезпечено відповідним обсягом видатків на оплату праці працівників територіальних органів Держземагентства України та оплату робіт Центру ДЗК, у разі залучення його до надання Держземагентством України окремих етапів адміністративних послуг, шляхом зменшення обсягу видатків розвитку за програмою 2803030 «Проведення земельної реформи» на суму 237102,9 тис. гривень та збільшення обсягу видатків споживання за програмою 2803010 «Керівництво та управління у сфері земельних ресурсів» на суму 237102,9 тис. гривень.

    Слід зазначити, що на підписі у Президента України знаходяться ще два Закони України, які прийнято Верховною Радою України 2 жовтня 2012 року, а саме:

    1) «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедури відведення земельних ділянок та зміни їх цільового призначення», який дозволить скоротити та спростити процедури відведення земельних ділянок у власність або користування (у тому числі на умовах оренди), та зміни цільового призначення земельних ділянок, які перебувають у власності громадян або юридичних осіб, що сприятиме реалізації конституційних прав громадян та юридичних осіб на землю, поліпшенню інвестиційного клімату в Україні, забезпечить сприятливі умови для розвитку економіки та ведення бізнесу.

    Закріплення на законодавчому рівні складу та змісту проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок дозволить уникнути зловживань з боку органів виконавчої влади та місцевого самоврядування стосовно необґрунтованих вимог у наданні додаткових матеріалів під час погодження та затвердження документації із землеустрою;

    2) «Про внесення змін до деяких законодавчих актів (щодо дерегуляції господарської діяльності з проведення робіт із землеустрою та землеоціночних робіт)», яким скасовується ліцензування господарської діяльності щодо проведення робіт із землеустрою та запроваджується сертифікація інженерів-землевпорядників, інженерів-геодезистів, передбачається утворення Кваліфікаційної комісії та ведення Державного реєстру сертифікованих інженерів-землевпорядників, інженерів-геодезистів. Сертифікація виконавців робіт запровадить інститут персональної відповідальності за виконувані ними роботи та надані послуги. Така відповідальність забезпечить відсутність поняття безкарності або правового нігілізму при порушені ними вимог законодавства, норм чи стандартів.

    Також готується на підпис Президентові України, Закон України прийнятий 2 жовтня 2012 року «Про внесення змін до Земельного кодексу України щодо набуття права власності на землю», яким вносяться зміни до низки статей Земельного кодексу України для приведення у відповідність з термінами, визначеними профільними актами законодавства України, і передбачається норма, за якою іноземні підприємства, підприємства, в статутному (складеному) капіталі яких є іноземна інвестиція (спільні підприємства, підприємства з іноземними інвестиціями), юридичні особи, створені відповідно до законодавства іноземних держав, іноземні держави, міжнародні урядові та неурядові організації можуть відповідно до законодавства України в порядку, встановленому Земельним кодексом України для юридичних осіб, створених відповідно до законодавства іноземних держав, набувати у власність земельні ділянки несільськогосподарського призначення.

    Експерти наголошують, що цим законодавчим актом розширюється коло осіб, які можуть набувати у власність земельні ділянки, що сприяє усуненню перешкод у залученні іноземних інвестицій в економіку України. Прийняття цього Закону сприятиме зростанню доходної частини Державного та місцевих бюджетів за рахунок збільшення кількості іноземних інвестицій в економіку України. Окрім того, реалізація цього законодавчого акта дозволить удосконалити земельне законодавство України та позитивно вплине на соціально-економічний розвиток України, а також поліпшить інвестиційний клімат в регіонах.

    Крім того 16 жовтня 2012 року Верховною Радою України прийнято за основу Закон України «Про внесення змін до Земельного кодексу України (щодо обігу земель сільськогосподарського призначення)», яким пропонується продовжити мораторій на купівлю-продаж та зміну цільового призначення сільськогосподарських земель до законодавчого врегулювання питань обігу земель сільськогосподарського призначення.

    Такий підхід дозволить без обмежень у часі сформувати соціально прийнятні механізми ринкових відносин у сільському господарстві, не створюючи щорічного ажіотажу навколо дати зняття мораторію, та врегулює розбіжності термінології, сприятиме розробці механізму обігу земель сільськогосподарського призначення та створенню необхідної ринкової інфраструктури.

    Крім того, Урядом у поточному році прийнято постанови:

    1) № 492 від 23 травня 2012 року «Про внесення змін до методик, затверджених постановами Кабінету Міністрів України від 23 березня 1995 р. № 213 та від 23 листопада 2011 р. № 1278», якою регламентовано, що строк видачі витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки не повинен перевищувати семи робочих днів з дати надходження відповідної заяви;

    2) № 513 від 23 травня 2012 року «Про затвердження Порядку проведення інвентаризації земель», який установлює вимоги до проведення інвентаризації земель під час здійснення землеустрою та складення за її результатами технічної документації із землеустрою щодо проведення інвентаризації земель;

    3) № 808 від 6 серпня 2012 року «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України», якою внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 01 серпня 2011 року № 835 «Деякі питання надання Державним агентством земельних ресурсів та його територіальними органами адміністративних послуг» щодо запровадження надання адміністративних послуг у сфері земельних відносин в частині проведення державної реєстрації земельних ділянок та документів, які посвідчують права на них, на безоплатній основі. Це дозволить відкрити реальний доступ малозабезпеченим верствам населення, в тому числі жителям сільської місцевості, до реалізації їх прав на землю.

    Довідково:

    У Держземагентстві України станом на 01.10.2012 перевиконання плану наповнення бюджету від надання адміністративних платних послуг становить 91% (надійшло 356,3 млн грн при запланованих 186,4 млн гривень). Це у подальшому у рамках соціальних ініціатив Уряду дасть можливість органам земельних ресурсів надавати на безплатній основі адміністративні послуги. Також за сприятливої фінансової ситуації передбачається збільшити кількість державних реєстраторів, покращити умови оплати їх праці, що неодмінно позначиться на якості обслуговування громадян.

    Так, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2011 № 835 зі змінами визначається Перелік адміністративних послуг, які надаються Держземагентством та його територіальними органами на безоплатній основі:

    1. Видача витягів із Поземельної книги

    2. Держреєстрація земельної ділянки

    3. Держреєстрація державного акта на право власності на земельну ділянку, державного акта на право постійного користування земельною ділянкою

    4. Держреєстрація права власності на земельну ділянку у разі її володіння на підставі цивільно-правового договору про відчуження або свідоцтва про право на спадщину

    5. Держреєстрація договору оренди (суборенди) земельної ділянки (її частини) та відповідних змін до нього, договору про розірвання договору оренди (суборенди) земельної ділянки

    6. Держреєстрація обмежень у використанні земельної ділянки, земельного сервітуту, емфітевзису і суперфіцію, їх зміни

    7. Перевірка файла обміну даними про результати робот із землеустрою в електронному вигляді (обмінного файлу)

    Верховна Рада Ураїни, ухваливши на початку жовтня цього року ряд законодавчих актів щодо регулювання земельних відносин, зробила черговий значний крок на шляху завершення земельної реформи, яка беззаперечно є ядром економічних перетворень, а залучення земельного ресурсу в економічний обіг стає головною ланкою економічного розвитку країни.

    Наведення належного порядку у законодавчому полі та вчасне прийняття відповідних нормативно-правових документів, як показує практика, дозволяє значно покращити показники у роботі. У небуття іде саме поняття – «заборгованість з видачі державних актів на землю». У подоланні цього ганебного явища, коли громадяни роками не могли отримати правовстановлюючі документи на землю органи земельних ресурсів України зробили ставку на технічний прогрес, автоматичні системи, що дозволило до мінімуму звести черги в територіальних органах земельних ресурсів та суттєво зменшити прояви корупції у земельній сфері. Про показники щодо видачі державних актів на землю – у таблиці:

    Найменування

    Кількість

    1.01.2011- 4.10.2011

    1.01.2012- 10.10.2012

    Різниця

    Відсотки

    Реєстрація та видача державних актів на право власності на земельну ділянку виданих фізичним особам

    422367

    703379

    281012

    +66,5

    Реєстрація та видача державних актів на право власності на земельну ділянку виданих юридичним особам

    3864

    4690

    826

    +21,4

    Реєстрація та видача державних актів на право користування земельною ділянкою

    4568

    9253

    4685

    +102,6

    Реєстрація договорів оренди землі

    372084

    790013

    417929

    +112,3

    Прес-служба Держземагентства області

     

     

    Громадяни Волині мають право безкоштовно реєструвати право на землю та інші адміністративні послуги.

    За період з 01.02.2003 року по 10.10.2012 року згідно чинного законодавства реєстрація правовстановлюючих документів та земельних ділянок здійснювалась за кошти фізичних та юридичних осіб.

    В зв»язку з прийняттям Закону України від 2 жовтня 2012 року №5303-VI «Про внесення змін до додатка №3 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2012 рік», набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 06 серпня 2012 року №808 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України» яка дає змогу безкоштовно здійснювати реєстрацію земельних ділянок та правовстановлюючих документів на землю.

    У Волинській області понад 3,2 тис. власників земельних часток (паїв), яким виготовлені технічні документації із землеустрою, які не були спроможні оплатити вартість оформлення та державної реєстрації державних актів на право власності на земельні ділянки, а це близько 9 тисяч земельних ділянок. Вартість реєстрації яких становила б понад 2.2 млн. гривень.

    Для здійснення державної реєстрації земельних ділянок та одержання державного акта на право власності на земельну ділянку громадянам та юридичним особам необхідно звернутися з відповідними заявами у територіальні органи Держкомзему області.

    Розрахунки за оренду земельних часток (паїв)

    Відповідно до ст. 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю – це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

    Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю (земельний пай) встановлюється за згодою сторін у договорі оренди, але такий розмір має бути не меншим, ніж мінімальна сума орендного платежу, встановлена законодавством з питань оренди землі. Зокрема, відповідно до Указу Президента України від 02.02.2002 року №92 „Про додаткові заходи щодо соціального захисту селян - власників земельних ділянок та земельних часток (паїв)” запроваджено плату за оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення, земельних часток (паїв) у розмірі не менше 3 відсотків визначеної відповідно до законодавства вартості земельної ділянки, земельної частки (паю) та поступове збільшення цієї плати залежно від результатів господарської діяльності та фінансово-економічного стану орендаря.

    Базою для визначення мінімального розміру орендної плати за земельну частку (пай) є нормативна грошова оцінка земельної ділянки. Значення нормативної грошової оцінки земель щороку уточнюється на коефіцієнт індексації, який визначається відповідно до законодавства.

    Слід зазначити, що суцільна нормативна грошова оцінка земельних ділянок була проведена у 1995-1996 роках та затверджена обласними (районними) радами.

    У 2012 році нормативна грошова оцінка земель сільськогосподарського призначення, яка проведена станом на 01.07.1995 р., підлягає індексації станом на 01.01.2012 р. на коефіцієнт 3,2, який визначається виходячи з добутку коефіцієнтів індексації за: 1996 рік - 1,703, 1997 рік - 1,059, 1998 рік - 1,006, 1999 рік - 1,127, 2000 рік - 1,182, 2001 рік - 1,02, 2005 рік - 1,035, 2007 рік - 1,028, 2008 рік - 1,152, 2009 рік - 1,059, 2010 рік - 1,0, 2011 рік - 1,0.

    Постановою Кабінету Міністрів України від 31.10.2011 року №1185 "Про внесення змін до Методики нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів" передбачено, що для врахування змін у рентному доході, який створюється при виробництві зернових культур, до показників нормативної грошової оцінки ріллі, проведеної станом на 1 липня 1995 року (з урахуванням індексації), застосовується коефіцієнт 1,756.

    Щоб визначити якою є нормативна грошова оцінка земельної ділянки на сьогодні, її слід проіндексувати. Тобто, ту нормативну грошову оцінку, яка вказана в сертифікаті, необхідно помножити на коефіцієнт індексації за всі наступні роки або ж отримати в територіальному органі земельних ресурсів вже проіндексовану відповідну нормативну грошову оцінку.

    Отже, мінімальний розмір орендної плати в першу чергу буде залежати від розміру нормативної грошової оцінки земельної частки (паю) та з урахуванням індексації. Остаточний же розмір орендної плати буде залежати від домовленості орендодавця та орендаря.

    Відповідно до ст. 22 Закону України «Про оренду землі» орендна плата може справлятися у грошовій, натуральній та відробітковій (надання послуг орендодавцю) формах.

    У разі якщо договором оренди встановлено натуральну форми оплати, та обсяги, визначені в натуральній формі, слід перераховувати в грошову форму.

    На сьогодні розмір орендної плати за земельні частки (паї) не повинен бути меншим за 3 відсотки від нормативної грошової оцінки землі. Відповідно, вартість продукції, наданої у натуральній формі як оплата за користування земельною часткою (паєм), в грошовому еквіваленті не може бути меншою.

    Сільськогосподарськими підприємствами району розпочато виплату орендної плати за земельні частки (паї). У 2012 році нарахуванню підлягає 7277,82 тис. грн. орендної плати за земельні паї. Середній розмір орендної плати в районі становить 505,6 гривень за гектар сільськогосподарських угідь.

    Станом на 10.10.12 середньо районий показник по розрахунках за оренду земельних часток (паїв) склав 89,44 %.

    За оперативними даними власники земельних паїв Ізюмського району вже отримали 10622,6 тис. грн. Надходження по податку з доходів фізичних осіб до бюджету склали 1441,0 тис. грн.

    Найвищий показник виплати орендної плати за земельні паї в таких господарствах: ТзОВ "Салікс Енерджі" – 95 %; ДП АФ "Луга Нова" – 98 %; фермер Ліпейко В.Р. – 100 %; фермер Чугай В.С. – 100%, фермер Гуліта М.О. – 100%, п-ць Рудь І.М. – 100%.

     

    Процедуру встановлення меж адміністративно-територіальних одиниць чітко визначено Законом

    У газеті “Голос України” 4 серпня цього року опубліковано Закон України “Про внесення змін до Земельного кодексу України та інших законів України щодо проведення робіт із землеустрою, пов’язаних із встановленням і зміною меж сіл, селищ, міст, районів”. Закон набув чинності з наступного дня після його опублікування.

    Прийняття Закону суттєво спростить процедуру встановлення та зміни меж населених пунктів, що сприятиме ефективному управлінню територією, регулюванню податкової бази за рахунок плати за землю, уникненню конфліктних ситуацій та судових розглядів.

    Досі був відсутній порядок встановлення меж населених пунктів.

    Відповідно до статті 173 Земельного кодексу України межі району, села, селища, міста, району у місті встановлювалися і змінювалися за проектами землеустрою, які розробляються відповідно до техніко-економічного обґрунтування їх розвитку, генеральних планів населених пунктів.

    Врегулювання цієї проблеми дасть змогу прискорити завершення встановлення меж населених пунктів у найближчому майбутньому, що сприятиме чіткому обліку земель, формування Державного земельного кадастру, а також надасть поштовх розвитку територіальних громад.

    Закон чітко визначає процедуру встановлення та зміни меж адміністративно-територіальних одиниць.

    Реалізація законодавчого акта не потребує додаткового фінансування. Запровадження норми щодо можливості встановлення існуючих меж населених пунктів без розроблення генеральних планів значно здешевить процедуру такого встановлення і призведе до економії бюджетних коштів.

    Також, згідно із Законом, відомості про встановлення і зміну меж адміністративно-територіальних одиниць вносяться до Державного земельного кадастру. А відомості про встановлені та змінені межі адміністративно-територіальних одиниць зазначаються у витязі Державного земельного кадастру, який безоплатно видається відповідній сільській, селищній, міській, районній та обласній раді.

    Кабінету Міністрів України з дня набуття чинності цим Законом слід у шестимісячний строк привести свої нормативно-правові акти у відповідність до Закону. Також необхідно забезпечити прийняття міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади нормативно-правових актів, передбачених цим Законом, та перегляд і скасування нормативно-правових актів, що суперечать Закону.

    Розроблення проектів землеустрою, що забезпечують

    еколого -економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь –

    вимога часу та законодавства

    За час здійснення земельної реформи відбувся перерозподіл і подрібнення земель, зруйновано систему їх використання, яка передбачала впровадження системи сівозмін, бездефіцитний баланс гумусу і поживних елементів та ґрунтозахисну систему землеробства. Як наслідок, втрачається родючість ґрунтів, особливо небезпечних масштабів набула їх деградація, погіршення стану, складу, корисних властивостей та функцій ґрунтового покриву.

    Сільськогосподарськими підприємствами не впроваджується самозабезпечуюча поживними речовинами система сівозмін, мінімізація обробітку ґрунту, допускається посів просапних культур вздовж схилів, що призводить до змиву родючого шару ґрунту, його руйнування.

    З метою подальшого збереження і охорони земель Верховною Радою України прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо збереження родючості ґрунтів» від 4 червня 2009 року, який набрав чинності 31 липня 2010 року, в якому передбачено, що земельні ділянки сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва використовуються відповідно до розроблених та затверджених в установленому порядку проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь і передбачають заходи з охорони земель.

    Зокрема, з 01.01.2013 року використання земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва без затверджених у випадках, визначених законом, проектів землеустрою що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозмін та впорядкування угідь тягне за собою накладення штрафу на громадян від п’ятдесяти до ста неоподаткованих мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від трьохсот до п’ятисот неоподаткованих мінімумів доходів громадян. Відхилення від затверджених в установленому порядку проектів землеустрою - тягне за собою накладення штрафу на громадян від п'яти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від п'ятнадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

    На період до 1 січня 2015 року вимоги щодо використання земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва згідно розроблених та затверджених в установленому порядку проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь поширюються лише на тих землевласників та землекористувачів, які використовують земельні ділянки сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею більш як 100 гектарів.

    В районі налічується 17 таких землевласників та землекористувачів, в обробітку яких 14433,1388 гектарів сільськогосподарських угідь.

    Проекти землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь, визначають: визначення типів і видів сівозміни з урахуванням спеціалізації сільськогосподарського виробництва; складання схем чергування сільськогосподарських культур у сівозміні; проектування полів сівозміни; розробку плану переходу до прийнятної сівозміни; перенесення в натуру (на місцевість) запроектованих полів сівозміни.

    Кабінет Міністрів України затвердив Порядок розроблення проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь постановою № 1134 від 2 листопада 2011 року.

    Проект землеустрою розробляється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування або суду про проведення робіт із землеустрою та укладеного відповідно до нього договору між землевласником (землекористувачем) та розробником проекту землеустрою, що має дозвіл (ліцензію) на проведення робіт із землеустрою та відповідний склад фахівців.

    Відповідно до листа-роз’яснення Держземагентства України від 07.07.2012 року № 10702/13/7-12 щодо врегулювання питань, пов’язаних з реалізацією пунктів 6 та 8 Порядку розроблення проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.11.2012 року № 1134, до таких проектів можуть бути надані копії документів, що посвідчують право користування земельними ділянками державної та комунальної власності, або довідка з реєстру договорів оренди земельних ділянок приватної власності, що знаходяться в користуванні замовника, підписана керівником територіального органу земельних ресурсів та довідка про кількісні характеристики земельної ділянки, розподілення земель між власниками і користувачами (за даними форми 6-зем)

    12 липня 2012

    Сергій Тимченко: “Питання проведення нормативної грошової оцінки земель знаходяться під постійним контролем Уряду та Президента України”

    – Нині питання проведення нормативної грошової оцінки земель знаходяться під постійним контролем Уряду та Президента України, оскільки ці роботи відносяться до заходів першочергового значення, що впливають на доходну частину місцевих бюджетів, – наголосив у ході сьогоднішнього засідання колегії 12 липня 2012 року Голова Держземагентства Сергій Тимченко. Він зазначив, що Держземагентство України у 2012 році визначило перелік організаційно-методичних заходів з проведення та оновлення грошової оцінки земель населених пунктів.

    Наразі Рескомземом АР Крим та головними управліннями Держкомзему в областях розроблено, а Головою Ради міністрів АРК та головами переважної більшості обласних державних адміністрацій погоджено плани-графіки проведення грошової оцінки 13 027 населених пунктів у регіонах на 2012 – 2013 роки.

    Кабінет Міністрів України постановою № 609 від 2 липня цього року створив публічне акціонерне товариство «Державний земельний банк». Згідно з документом, банк матиме статутний капітал 120 млн. грн., сто відсотків якого належить державі. Для формування статутного капіталу банку буде випущено 120 млн. простих іменних акцій номінальною вартістю 1 гривня кожна. Міністерство аграрної політики та продовольства упродовж місяця має подати Кабінетові Міністрів для затвердження проект статуту банку.

    Для реєстрації та відкриття банку в Законі України «Про Державний бюджет України на 2012 рік» передбачено 120 млн. гривень. Саме така сума, відповідно до статті 31 Закону України «Про банки і банківську діяльність», є достатньою для формування статутного капіталу нового банку.

    Виділені державою кошти повністю передбачалися в бюджеті України на проведення реформ АПК, тому кошти на створення банку – не що інше, як перерозподіл ресурсів бюджету з точки зору оптимізації витрат на проведення державою реформ в агропромисловому комплексі.

    Концепція Державного земельного банку складається з двох частин. Перша – ефективне управління землями державної власності, консолідація земель, розвиток сільських територій. Друга – фінансово-кредитна установа, метою якої є розвиток малого і середнього бізнесу на селі за рахунок дешевих кредитів. Ставка, на яку розраховують фахівці, повинна бути в середньому 8-9 відсотків річних. Якщо брати ставку комерційних банків, то це мінімум удвічі більше.

    До наглядової ради Земельного банку входитиме 15 осіб: представники Кабінету Міністрів України, Адміністрації Президента, Мінагропроду і Національного банку. За банківські операції відповідатиме Нацбанк, а за впровадження державної земельної політики – Кабінет Міністрів.

    Державний земельний банк повинен стати універсальною фінансовою установою, яка працюватиме з усіма формами агропідприємств, використовуватиме різноманітні види застави за кредитами та забезпечить здешевлення вартості кредитних ресурсів для селян. Окрім того, банк має активно співпрацювати з комерційними банками України в частині рефінансування, надання та отримання гарантій, а також брати на себе частину ризиків, пов’язаних з кредитуванням аграріїв.

    Однією з основних цілей Земельного банку є консолідація земель, яка розглядається як основний двигун розвитку сільських територій та підняття рентабельності фермерських господарств за рахунок консолідованих масивів.

    Управління та консолідація земель – досить дорогі процеси, які не може дозволити собі бюджет України. Тому Земельний банк в Україні повинен працювати на принципах самоокупності та самофінансування за рахунок ринкових операцій із землею. Таким чином, банк забезпечуватиме ефективне наповнення Державного бюджету. Крім того, Зембанк забезпечить у державній власності сталі об’єми сільськогосподарських земель, що стане запорукою національної продовольчої безпеки.

    Отже, Державний земельний банк сприятиме підвищенню ефективності використання державних земель сільськогосподарського призначення, стане підставою для створення ефективного ринку землі у майбутньому, забезпечивши при цьому низку соціальних гарантій для власників розпайованої землі.

    ПРЕС-РЕЛІЗ

    3.05.2012

    Головна мета законопроекту «Про ринок земель» - запустити багаті українські чорноземи в економічний оборот

    Земельна реформа в Україні триває понад 20 років і її логічним завершенням буде вважатися скасування мораторію та впровадження ринку земель сільськогосподарського призначення. Відповідний законопроект «Про ринок земель» уже пройшов перше читання у парламенті. Головна його - запустити багатющі українські чорноземи в економічний оборот. Це дасть змогу створити потужний імпульс для підняття економіки агропромислового комплексу та економіки країни в цілому, а також для розвитку дрібного і середнього бізнесу на селі, тим самим відродивши деградуюче українське село.

    Площа України - 60,4 млн га, а площа сільгоспземель - 42 млн га, тобто 2/3 країни - саме з розвитку агропрому необхідно піднімати економіку країни.

    У період земельної реформи понад 25 млн га колективних сільськогосподарських земель було розпайовано і передано у приватну власність 7 млн селян. Щоб запобігти обезземелення селян держава ввела мораторій на купівлю-продаж земель товарного сільськогосподарського призначення. Переважна більшість селян здають землю в оренду на невигідних умовах у зв'язку з відсутністю альтернативних можливостей. У результаті власники, які мають у володінні всередньому 4 га родючої землі, проживають за межею бідності. Сьогодні мораторій на продаж землі стримує розвиток агробізнесу і сприяє деградації українського села.

    Відкриття ринку землі, насамперед, реалізує конституційне право громадян вільно розпоряджатися своїм майном.

    Згідно із законопроектом «Про ринок земель» землю зможуть купувати 3 категорії суб'єктів: фізичні особи - громадяни України; держава і місцеві ради.

    Ні юридичні особи, ні іноземці не зможуть купувати і володіти землею сільськогосподарського призначення в Україні, але вони і далі зможуть її орендувати. Всі укладені раніше договори оренди залишаються дійсними до кінця їх терміну, незважаючи на введення ринку. Не виключено, що оренда буде обмежена - в останній версії законопроекту - не більше 100 тис. га.

    Встановлено обмеження на володіння землею в одних руках - в останній версії Закону «Про ринок земель» - не більше 100 га. Не виключено, що ця цифра може змінитися, але остаточна цифра буде прийнятною лише для ведення малого й середнього бізнесу.

    Також передбачається запровадити жорсткі норми, які практично унеможливлять скупку земель на підставних осіб.

    Законопроектом передбачається високе державне мито на спекуляцію землею - в перший рік перепродажу - 100% від нормативно-грошової оцінки землі. У результаті землю купуватимуть тільки ті, хто дійсно збирається на ній працювати, а не спекулювати.

    За соціологічними дослідженнями близько 10% пайовиків готові продати свою землю вже в перший рік - на ринок вийде близько 4 млн га.

    Стартова ціна, за оцінками різних експертів, буде вкрай низькою - близько 300 євро за гектар. Однак консолідація земель у великі масиви, розвиток агропромислової інфраструктури, підвищення якості ґрунтів інші об’єктивні фактори сприятимуть стрімкому зростанню ціни на землю сільськогосподарського призначення. Тому власникам паїв ні в якому разі не слід квапитися продавати наділи. У крайньому випадку слід зачекати встановлення вигідної ціни.

     

    Микола Присяжнюк:

    завершення земельної реформи – один з пріоритетів влади. Це дуже сміливе і відповідальне рішення

     

    Реформування земельних відносин в Україні здійснюється два десятиліття. Це тернистий і складний шлях до запровадження цивілізованого ринку земель. Головним кроком до введення в обіг земель сільськогосподарського призначення має бути скасування мораторію на відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення, який обмежує конституційні права власників земельних ділянок. Відповідно до частини першої статті 41 Конституції України «Кожен має право володіти, користуватися розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності». Адже мораторій замість вирішення існуючих проблем, призводить до нагромадження нових.

    Формування ринку земель сільськогосподарського призначення є одним з найбільш дискусійних і заполітизованих питань аграрної політики в Україні. У суспільстві точаться запеклі дискусії щодо цього питання. За словами Міністра аграрної політики та продовольства України Миколи Присяжнюка «українці з острахом ставляться до земельної реформи та запровадження ринку землі сільгосппризначення, оскільки не розуміють до кінця суті справи, а у суспільній свідомості панують міфи, які нагнітають панічні настрої». Проте, міністр впевнений, що і громадяни і більшість політичних сил визнають, що запровадження формування ринку земель сільськогосподарського призначення на часі. Його буде сформовано за умови належного нормативно-правового забезпечення та встановлення засад його функціонування.

    Відповідно до положень законопроекту «Про ринок земель» набувачами земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за цивільно-правовими угодами мають бути лише:

    громадяни України;

    фермерські господарства;

    держава в особі Державного агентства земельних ресурсів України;

    територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування.

    Виключається участь іноземного капіталу у придбанні земель сільськогосподарського призначення, що унеможливить втрату Україною позицій щодо виробництва продовольства. Адже вітчизняні сільськогосподарські товаровиробники у найближчі 5-7 років неспроможні на рівних конкурувати із іноземним капіталом.

    Для недопущення спекуляції земельними ділянками сільськогосподарського призначення запроваджуються диференційовані ставки державного мита за посвідчення угод, за якими відбувається перехід прав на земельні ділянки (від 60 відсотків від нормативної грошової оцінки – при відчуженні на п'ятий, до 100 відсотків – при відчуженні за перший рік).

     Граничний розмір земель для ведення товарного сільськогосподарського виробництва у приватній власності однієї особи в цілому по Україні не може перевищувати 2100 гектарів, в тому числі для:

    Полісся - 1500 гектарів;

    Лісостепу - 1750 гектарів;

    Степу - 2100 гектарів;

    Карпатської гірської області - 900 гектарів;

    Кримської гірської області - 1100 гектарів.

    І тепер постає питання щодо управління землями сільськогосподарського призначення державної власності, що перебувають у запасі та резерві за межами населених пунктів, площа яких складає 2,9 млн. гектарів.

    Необхідно забезпечити перехід у державну власність земельних ділянок, власники яких померли, за відсутності спадкоємців (відумерла спадщина), орієнтовна площа яких складає 1,8 млн. гектарів.

    Гострою проблемою, яка потребує вирішення в площині земельних реформ, є не витребувані земельні частки (паї) на площі 1,4 млн. га (330 тис. земельних часток).

    У процесі консолідації земель на часі перерозподіл колишніх земель колективної власності (проектні польові шляхи, лісосмуги, господарські двори тощо) орієнтовною площею 550 тис. гектара.

    Таким чином у активний господарський оборот будуть залучені 6,65 млн. га сільськогосподарських земель, які у даний час не використовуються або використовуються без достатніх правових підстав.

     Запроваджується переважне право на придбання земельних ділянок сільськогосподарського призначенняприватної власності у разі їх продажу, що дозволить створити потужний регуляторний інструмент для подолання парцеляції земель як найбільш негативного наслідку проведеної в Україні земельної реформи.

    З метою мінімізації негативних наслідків подрібнення земельних фондів великих колективних сільськогосподарських підприємств проектом врегульовується питання консолідації земель.

    Проектом закону передбачено регулювання земель, пов’язаних із земельними ділянками, на яких розташовані багаторічні насадження та меліоративні системи.

    Врегульовано питання щодо обмеження можливості зміни цільового призначення земельних ділянок протягом 10 років після їх придбання.

    Передбачаються системні заходи щодо запобігання тіньовим оборудкам із земельними ділянками, а саме:

    встановлюються обмеження щодо придбання земель пов’язаними особами, що додатково забезпечить попередження надмірної концентрації земель в одних руках;

    передбачається, що покупець ділянки буде зобов’язаний подавати декларацію про свою непов’язаність із суб’єктами господарювання, які вже володіють землями сільськогосподарського призначення;

    у разі придбання земель вартістю понад 150 тис. грн (25-30 га) покупець зобов’язаний буде декларувати джерела відповідних доходів (згідно із Законом України “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму”).

    Передбачається, що Закон України “Про ринок земель” буде прийнятий та введений в дію восени 2011 року, що дозволить запровадити ринковий обіг земель сільськогосподарського призначення з 1 січня 2012 року.

     Проектом Закону пропонується внести зміни до Земельного, Цивільного, Бюджетного та Податкового кодексів України, Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, Законів України “Про оренду землі”, “Про фермерське господарство”, “Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)”, “Про оцінку земель”, “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень”, “Про іпотеку”, “Про землеустрій”, “Про захист економічної конкуренції”.

    Змінами до Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” встановлюються диференційовані ставки державного мита за посвідчення угод, за якими відбувається перехід прав на земельні ділянки. Це дозволить уникнути спекуляції земельними ділянками сільськогосподарського призначення.

    Змінами до Земельного та Цивільного кодексів України, Законів України “Про іпотеку”, “Про оренду землі” запроваджується застава прав на земельні ділянки сільськогосподарського призначення.

    Для уникнення монополізації на ринку земель, зловживанням монопольним (домінуючим) становищем, обмеження конкуренції вносяться відповідні зміни до Земельного кодексу України, Закону України “Про захист економічної конкуренції”.

    Зміни до Цивільного кодексу України (ст. 1277) та Закону України “Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)” спрямовані на врегулювання питання переходу у державну власність земельних ділянок, власники яких померли, а спадкоємці відсутні (відумерла спадщина) та управління не витребуваними земельними частками (паями).

    Зміни до Закону України “Про землеустрій” спрямовані на мінімізацію негативних наслідків подрібнення земельних фондів великих колективних сільськогосподарських підприємств, створення умов для охорони і стійкого регулювання природокористування шляхом здійснення консолідації земель.

    З метою додержання обмежень щодо граничної максимальної площі земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва у власності однієї особи вносяться зміни до Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень”.

    Внесення змін до Закону України “Про оцінку земель” забезпечить інфраструктуру ринку земель відповідними кваліфікованими фахівцями з оцінки земель, а також посилить інститут рецензування робіт з оцінки, що в свою чергу забезпечить захист інтересів землевласників шляхом встановлення реальної ринкової вартості земельних ділянок.

    Зміни до Закону України “Про фермерське господарство” передбачають виключення можливості відчуження фермерського господарства як цілісного майнового комплексу юридичним особам України для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що узгоджуватиметься з положеннями проекту Закону України “Про ринок земель” в частині визначення набувачів земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

    Зміни до Бюджетного кодексу України дозволять акумулювати кошти від відшкодування втрат сільськогосподарського виробництва, зумовлені вилученням сільськогосподарських угідь, на спеціальні рахунки центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

    Загалом доопрацювання та подання на розгляд парламенту проекту закону України “Про ринок земель” дозволить максимально пришвидшити формування законодавчої бази ринкових земельних відносин.

    Міністерство аграрної політики та продовольства України, Держземагентство для прискорення впровадження ринку земель сільськогосподарського призначення на доручення Президента та реалізації урядових рішень працює над удосконаленням законодавчої та нормативної бази з цього важливого питання.

    Слід зазначити, що на цей час проект Закону України “Про державний земельний кадастр” зареєстровано у Верховній Раді України (реєстр. № 8077 від 04.02.2011) та який 19.05.2011р. прийнято в першому читанні.

    Запровадження повноцінного ринку земель сільськогосподарського призначення та його ефективного державного регулювання в Україні дозволить забезпечити реалізацію цілої низки важливих на сьогодні проблем, зокрема:

    1) повноцінну реалізацію права приватної власності та інших прав на земельні ділянки сільськогосподарського призначення усіма суб’єктами земельних відносин;

    2) створення сприятливого ринкового середовища, що забезпечує постійний перехід речових прав на нерухоме майно до найбільш ефективних власників;

    3) кардинальне підвищення інвестиційної привабливості сільського господарства;

    4) раціональний перерозподіл та оптимізацію використання земель сільськогосподарського призначення;

    5) встановлення об’єктивної ринкової вартості земельних ділянок сільськогосподарського призначення у процесі їх економічного обороту;

    6) підвищення ефективності використання природно-ресурсного потенціалу земель сільськогосподарського призначення та забезпечення стратегічної продовольчої безпеки держави;

    7) безперешкодний доступ громадян до землі як ресурсу людського розвитку;

    8) збереження та створення робочих місць у сільській місцевості;

    9) покращення транспарентності земельних відносин;

    10) стимулювання розвитку інститутів громадянського суспільства у питаннях захисту прав власників земельних ділянок.

    В цілому ж можна констатувати, що світовий досвід показує, що регулювати ринок земель набагато ефективніше, ніж заганяти його “в тінь”. Законодавство багатьох європейських країн передбачає існування системи регулювання обороту земель сільськогосподарського призначення, маючи, з огляду на характерні історичні чи національні особливості, економічну чи соціальну ситуацію в кожній країні, свої відмінності.

    Таким чином прийняття Закону “Про ринок земель”:

    розблокує проведення земельних торгів щодо вільних земельних ділянок та прав оренди на них;

    створить законодавчі умови для зняття мораторію;

    сформує коло набувачів земельних ділянок сільськогосподарського призначення: громадяни України, фермерські господарства, держава та органи місцевого самоврядування;

    обмежить участь іноземного капіталу;

    припинить спекуляцію земельними ділянками сільськогосподарського призначення;

    встановить заборону надмірної концентрації земельних ділянок;

    визначить державний орган з управління землями сільськогосподарського призначення державної власності (Державне агентство земельних ресурсів);

    забезпечить стале землекористування шляхом визначення механізму консолідації земель сільськогосподарського призначення.

    Разом з тим Микола Присяжнюк зауважив, що земельна реформа за своєю суттю недорівнює лише введенню ринку землі сільськогосподарського призначення. «Це цілий комплекс стратегічних заходів таких як: створення прозорого ринку землі, залучення фінансових ресурсів у сферу АПК, охорона родючості ґрунтів, інвентаризація, розмежування земель державної та комунальної власності, встановлення меж населених пунктів, демаркація державного кордону, створення електронного загальнодержавного земельного кадастру», - роз’яснив очільник Мінагрополітики.

    Микола Присяжнюк наголосив, що завершення земельної реформи – один з пріоритетів влади. «Це дуже сміливе і відповідальне рішення. Проте сьогодні влада розуміє і глибоко усвідомлює, що без завершення земельної реформи не можливий подальший економічний розвиток аграрного сектору та й країни в цілому», - упевнений міністр.

     

    Прес-служба

    Міністерства аграрної політики

    та продовольства України

     

     

    Створення державного земельного кадастру

    як складової земельної реформи

    Статтею 13 основного Закону України - Конституції визначено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу.

    Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Кожний громадянин має право користуватися природними об'єктами права власності народу відповідно до закону.

    Держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом.

    У статті 14 Конституції України зазначається, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

    Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

    Найбільшою проблемою сьогодення у сфері земельних відносин в Україні є відсутність Закону України "Про державний земельний кадастр".

    З часу подання першого урядового законопроекту "Про державний земельний кадастр", який зареєстровано у Верховній Раді України III скликання за номером 3415 від 29 червня 1999 року, і до сьогодні Верховна Рада України розглянула 7 проектів Закону України "Про державний земельний кадастр", з них 5 подані народними депутатами України. Останній законопроект внесено на розгляд Верховної Ради України 4 лютого 2011 року народними депутатами України Бевзенком В.Ф., Ткачем Р.В., Лук'янчуком Р.В. та зареєстровано за № 8077.

    Зрозуміло, що прийняття закону України "Про Державний земельний кадастр" є вагомим кроком у вирішенні важливих проблем правового, економічного, соціального та екологічного розвитку країни.

    Державний земельний кадастр відіграє особливу роль у реформуванні земельних відносин, як інформаційна база для ефективного управління земельними ресурсами, ведення системи реєстрації, землеустрою, підтримки податкової та інноваційної політики держави, становлення та розвитку ринку землі, обґрунтування розмірів плати за землю.

    Як свідчить досвід країн світу, який узагальнюється та поширюється Європейською економічною комісією Організації об'єднаних націй, послуги з кадастрового обліку та з реєстрації прав на нерухоме майно мають принципове значення для функціонування ринків обігу земель та нерухомості. В узагальненому досвіді розвитку системи управління земельними ресурсами, який наведено зазначеною Комісією у публікації "Управління земельними ресурсами у регіоні ЄЕК ООН: тенденції розвитку та основні принципи", підкреслюється, що кожна країна має створювати та забезпечувати функціонування власної системи у рамках свого соціального, економічного та культурного середовища, оскільки кожна країна має унікальну історію та досвід.

    У всіх країнах у тій чи іншій формі прийнято відповідне законодавство, яке врегульовує кадастровий облік. Накопичений досвід, за даними Комісії, свідчить про перевагу законів, що мають загальний рамочний характер відповідно до якого здійснюється регуляторна діяльність, над законами, які надмірно завантажені різними нормативами та технічними деталями, що є стримуючим фактором. У різних країнах можуть діяти закони, що стосуються приватного життя, але "право на захист приватного життя" повинно бути гарантовано у процесі формування любої системи кадастрового обліку та реєстрації прав, однак при цьому слід приймати до уваги інтереси суспільства. Дані кадастру мають бути захищені і в той же час доступні для користувачів. Система кадастру має враховувати необхідність збалансування між правами на інформацію та правами на захист персональних даних.

    На пленарному засіданні Верховної Ради України 19.05.2011 проект Закону України «Про Державний земельний кадастр», (реєстр. № 8077). внесений народними депутатами України В. Бевзенком, Р. Ткачом, Р. Лук'янчуком прийняти за основу в першому читанні.

    Проект Закону України «Про Державний земельний кадастр» підготовлений відповідно до статті 204 Земельного кодексу України з метою встановлення правових, економічних та організаційних основ діяльності у сфері державного земельного кадастру.

    Державний земельний кадастр - єдина державна автоматизована геоінформаційна система документованих відомостей про земельні ділянки, розташовані в межах України, їх цільове призначення, обмеження у використанні земельних ділянок, а також дані про кількісну і якісну характеристики земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками та користувачами.

    Дані державного земельного кадастру є основою для ведення містобудівного кадастру населених пунктів, кадастрів інших природних ресурсів.

    Метою ведення державного земельного кадастру, згідно проекту закону, є:

    гарантування прав власників і землекористувачів;

    регулювання земельних відносин та управління земельними ресурсами; організації раціонального використання та охорони земель;

    здійснення землеустрою;

    контролю за використанням та охороною земель;

    обліку цінності земель у складі природних ресурсів;

    інформаційного забезпечення органів державної влади та органів місцевого самоврядування, заінтересованих фізичних та юридичних осіб;

    -              встановлення обґрунтованих розмірів плати за землю.

    Державний земельний кадастр базується на таких основних принципах:

    -              обов'язковості внесення до Державного земельного кадастру відомостей про всі його об'єкти;

    -              єдності методології ведення Державного земельного кадастру;

    -              об'єктивності, достовірності та повноти відомостей у документах Державного земельного кадастру;

    -              внесення відомостей до Держаного земельного кадастру виключно на підставі та в порядку, визначеному цим Законом;

    -              відкритості та доступності відомостей Державного земельного кадастру, законності їх одержання, поширення і зберігання;

    -              безпосередності внесення до Держаного земельного кадастру відомостей про об'єкти Держаного земельного кадастру, що змінюються;

    -              документування всіх відомостей Державного земельного кадастру.

    Законопроектом вперше визначений виключний перелік документації

    із землеустрою та оцінки земель, яка є підставою для внесення даних до Державного земельного кадастру. Це обумовлено тим, що на даний час ані Земельний кодекс України, ані Закон України «Про землеустрій» однозначно ці питання не врегульовують і на практиці у різних регіонах це питання вирішується різним чином.

    Крім того, сьогодні у процесі внесення відомостей про земельну ділянку приймає участь невиправдано велика кількість органів - районні та обласні структури Держкомзему, структурні підрозділи Центру державного земельного кадастру. Все це провокує значну кількість різноманітних зловживань. Для виправлення такої ситуації законопроект визначає, що аналіз поданої документації та внесення усіх відомостей про земельну ділянку вносяться виключно районними (міськими) територіальними органами центрального органу виконавчої влади із земельних ресурсів.

    Вперше на законодавчому рівні пропонується визначити статус обмінного файлу як електронного документу, що відображає зміст документації, на підставі якої відомості вносяться до Державного земельного кадастру.

    Встановлюється загальний строк внесення відомостей про землі та земельні ділянки до Державного земельного кадастру - чотирнадцять днів з дня подання необхідних документів. Слід зазначити, що сьогодні, у зв'язку з неврегульованістю цього питання на законодавчому рівні, вказана процедура може тривати роками.

    Забезпечення ведення державного земельного кадастру буде здійснювати його Держатель - Державне агентство земельних ресурсів України та його територіальні органи в Автономній республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах (містах).

    Безпосередній прийом громадян та представників юридичних осіб здійснюватимуть посадові особи територіальних органів Держземагентства та державні кадастрові реєстратори, які знаходяться у кожному районному центрі АР Крим та всіх областей України, містах обласного значення, містах Києві та Севастополі. Взаємодія громадян та представників юридичних осіб здійснюється з державними кадастровими реєстраторами за принципом «Єдиного вікна». Державний кадастровий реєстратор - спеціально уповноважена посадова особа, яка несе особисту відповідальність за реєстрацію документів Державного земельного кадастру, є процесуально незалежним суб'єктом, функціонально диференційовані повноваження якого встановлені статтями 7, 9 законопроекту у залежності від територіального рівня органу, у складі якого він працюватиме.

    Пропонується змінити сутність та чітко визначити процедуру здійснення державної реєстрації земельної ділянки. Якщо на даний час державна реєстрація земельної ділянки проводиться під час кожної трансакції із земельною ділянкою, і включає процедуру видачі державних актів чи реєстрації договорів оренди, законопроектом вказана процедура фактично зведена лише до присвоєння земельній ділянці кадастрового номеру при її формуванні. Законопроектом встановлюються підстави, процедура та строки здійснення державної реєстрації, визначений виключний перелік документації із землеустрою, на підставі якої така реєстрація може здійснюватись. На відміну від існуючої редакції Земельного кодексу України, законопроектом передбачено, що державна реєстрація сформованої («нової») земельної ділянки має здійснюватись до надання її у власність або користування органами державної влади та органами місцевого самоврядування. При цьому кадастровий номер земельної ділянки має в обов'язковому порядку зазначатись у рішенні про таке надання. Слід зазначити, що сьогодні у таких рішеннях в більшості випадків земельні ділянка не ідентифікована і із тексту рішень взагалі неможливо дізнатись про її місцезнаходження (часто вказуються лише розмір, район та населений пункт). Передбачається, що земельні ділянки, право власності (користування) якими виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера.

    Законопроект встановлює виключний перелік відомостей, основні вимоги щодо відкриття, ведення та закриття Поземельної книги - документу Державного земельного кадастру, який містить відомості про конкретну земельну ділянку. Згідно із законопроектом Поземельна книга містить: кадастровий номер, відомості про земельну ділянку (місцезнаходження земельної ділянки, цільове призначення, вид функціонального використання, площу, земельні угіддя, нормативну та експертну грошову оцінку), відомості про власників та користувачів земельної ділянки, інформацію про зареєстровані речові права щодо земельної ділянки, відомості про обмеження у використанні земельної ділянки, кадастровий план земельної ділянки; дату державної реєстрації земельної ділянки; відомості про документацію із землеустрою, на підставі якої була здійснена державна реєстрація земельної ділянки та внесені зміни до відомостей про неї. Законопроектом визначений виключний перелік осіб, які можуть ініціювати внесення змін до відомостей Поземельної книги. У переважній більшості випадків це власник земельної ділянки чи користувач земельної ділянки державної чи комунальної власності. Крім того, законопроектом враховано випадки, коли внесення змін до відомостей про земельну ділянку обумовлено проведенням робіт із землеустрою та оцінки земель, які проводяться у масштабах цілих адміністративно-територіальних одиниць (зміна меж населених пунктів, проведення нормативної грошової оцінки, визначення у землевпорядній документації меж обмежень у використанні масивів земельних ділянок, безпосередньо встановлених нормативно-правовими актами). У таких випадках законопроект передбачає внесення відомостей до Поземельної книги на підставі заяви органу державної влади та місцевого самоврядування, який здійснив затвердження відповідної документації.

    Законопроектом передбачено запровадження принципово нового підходу до питання встановлення обмежень у використанні земельних ділянок. Так, на даний час всі без виключення обмеження (обтяження) у використанні земельних ділянок підлягають державній реєстрації, а отже є чинними з моменту такої реєстрації. Проте такий стан справ не враховує ситуацію, коли обмеження (обтяження) безпосередньо встановлені законами або прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами. Складається абсурдна ситуація, коли, наприклад, певні норми закону прямої дії по суті вводяться в дію не Парламентом, а державним реєстратором. До того ж, з часу прийняття закону до моменту державної реєстрації обмежень може пройти значна кількість часу, іноді роки. За цей час недотримання незареєстрованих обмежень (наприклад, в межах охоронних зон, зон санітарної охорони, прибережних захисних смуг) може спричинити виникнення аварій, нанесення значної шкоди довкіллю тощо. Тому нормами законопроекту пропонується виключити із Земельного кодексу України положення щодо обов'язковості здійснення державної реєстрації обмежень у використанні земельних ділянок, які безпосередньо встановлені законами та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами. Натомість пропонується встановити обов'язковість зазначення вказаних обмежень у документації із землеустрою, Поземельних книгах. Таким чином, вказані відомості будуть включені до Державного земельного кадастру, але будуть чинними з моменту прийняття відповідного нормативно-правового акту.

    Законопроектом передбачається запровадження Адміністратора єдиної державної геоінформаційної системи Державного земельного кадастру.

    Передбачаються такі функції Адміністратора Державного земельного кадастру

    створення та супроводження програмного забезпечення Державного земельного кадастру;

    технічне та технологічне забезпечення процесів ведення Державного земельного кадастру;

    збереження та захист даних, що міститься у Державному земельному кадастрі.

    Адміністратор Державного земельного кадастру має здійснювати свої функції на центральному та регіональному (АР Крим, області, міста Київ та Севастополь) рівнях.

    На центральному рівні адміністратор Державного земельного кадастру забезпечує:

    -              створення, впровадження та супровід програмного забезпечення, яке використовують у процесі ведення Державного земельного кадастру;

    -              підготовку технічних регламентів щодо користування, обслуговування серверного обладнання, мереж передачі даних, комп'ютерів в територіальних органах Держземагентства;

    -              безперервну та постійну роботу програмно-апаратного комплексу центрів обробки даних;

    -              доступ територіальних органів Держземагентства та інших, визначених законодавством, користувачів до бази даних Державного земельного кадастру;

    -              цілодобову підтримку територіальних органів Держземагентства в режимі «гарячої» лінії;

    -              технічну підтримку навчально-методичного центру підготовки адміністраторів та користувачів системи;

    -              навчання та тестування адміністраторів регіонального рівня;

    -              технічну підтримку взаємодії Державного земельного кадастру з Реєстром прав, Містобудівним кадастром та іншими Державними реєстрами і до інформаційними системами.

    На регіональному рівні адміністратор Державного земельного кадастру забезпечує:

    підключення та роботу територіальних органів Держземагентства єдиної мережі передачі даних;

    працездатність комп'ютерів користувачів та термінове відновлення у разі їх пошкодження;

    безперебійне функціонування серверного обладнання, призначеного для забезпечення картографічних робіт та ведення електронних архівів.

    Крім того Адміністратор Державного земельного кадастру забезпечує функціонування комплексної системи захисту інформації, що обробляється в автоматизованих систем центрального та регіонального рівнів від несанкціонованого доступу, модифікації та руйнування, а також постійну доступність зазначеної інформації для авторизованих користувачів.

    Законопроектом врегульовується порядок обміну інформацією між Державним земельним кадастром та Державним реєстром речових прав на нерухоме майно. Зокрема, пропонується встановити, що інформація про внесення до Державного земельного кадастру відомостей про сформовану земельну ділянку разом з її кадастровим планом у електронному (цифровому) вигляді надходить до органу, який здійснює державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно. Останній, у свою чергу, надсилає до Державного земельного кадастру інформацію про те, що право на земельну ділянку зареєстровано за певною особою. В такому ж порядку здійснюється обмін інформацією, яка містить дані про частини земельних ділянок, на які поширюється право оренди, сервітуту. Отримана інформація може бути в подальшому використана при управлінні земельними ресурсами, здійсненні державного контролю за використанням та охороною земель, справлянні плати за землю тощо.

    Законопроектом передбачається впровадження положення щодо відкритості даних Державного земельного кадастру. Практика багатьох країн свідчить, що для реалізації прав, інтересів фізичних та юридичних осіб, внесення інвестицій у економіку країни суттєве значення має прозорість інформації про земельні ділянки. Закритість такої інформації в нинішніх умовах є однією з основних причин корупції у земельній сфері. Тому законопроектом передбачена обов'язковість відображення відомостей державного земельного кадастру в мережі Інтернет з режимом відритого доступу за виключенням відомостей, вільне розповсюдження яких заборонене законом (це, перш за все, інформація про власників та користувачів земельних ділянок). На думку авторів законопроекту запровадження таких положень принесе значну користь суспільству і сприятиме формуванню позитивного іміджу України як інвестиційно-привабливої держави.

    Основні організаційно-технічні питання функціонування Державного земельного кадастру передбачається врегулювати відповідним Порядком ведення Державного земельного кадастру, який затверджується Кабінетом Міністрів України.

    Передбачається, що проект закону України «Про державний земельних кадастр» буде прийнято та введено в дію влітку 2011 року та у переважній частині положень набере чинності з 1 січня 2012 року.

    Проектом закону пропонується внести зміни до Земельного кодексу України, Закону України «Про землеустрій», Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», Кодекс України «Про адміністративні правопорушення».

    Прикінцевими та перехідними положеннями проекту закону передбачено Кабінету Міністрів України:

    1) у шестимісячний строк з дня опублікування цього Закону:

    забезпечити в межах своїх повноважень прийняття нормативно-правових актів, необхідних для реалізації цього Закону;

    привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

    забезпечити прийняття міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади нормативно-правових актів, передбачених цим Законом, а також перегляд і скасування нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону;

    розробити та затвердити Державну цільову програму розвитку земельних відносин в Україні на період до 2020 року, у якій, зокрема, передбачити заходи з виправлення помилок у відомостях Державного земельного кадастру, перенесених до Державного реєстру земель, відновлення пунктів державної геодезичної мережі, проведення інвентаризації земель.

    2) до 01 січня 2012 року забезпечити створення інформаційної системи Державного земельного кадастру, внесення до неї відомостей про межі адміністративно-територіальних одиниць, перенесення до неї записів про державну реєстрацію земельних ділянок, обмежень (обтяжень) у їх використанні, зареєстрованих у Державному реєстрі земель.

    На думку авторів, реалізація положень проекту Закону забезпечить:

    гарантування та захист прав на землю;

    сприяння подоланню корупції у сфері земельних відносин;

    відкритість та доступність інформації про земельні ділянки, в тому числі доступ за допомогою мережі Інтернет;

    безоплатність доступу органів державної влади та місцевого самоврядування;

    доступ громадян до публічної інформації про земельні ділянки;

    розвиток земельних ринків та їх моніторинг;

    охорона земельних ресурсів та підтримка моніторингу навколишнього середовища;

    забезпечення органів державної влади та місцевого самоврядування земельно-кадастровою інформацією для прийняття управлінських рішень;

    підтримка оподаткування землі та нерухомості;

    сприяння землеустрою державних земель;

    удосконалення міського планування та сприяння розвитку інфраструктури;

    забезпечення гарантії кредитування банківськими установами;

    зменшення кількості земельних спорів

    мінімізує можливість корупційних дій з боку посадових осіб;

    створює засади суспільного контролю над використанням земельних ресурсів;

    сприятиме формуванню позитивного іміджу України як інвестиційно-привабливої держави

     

    Прес-служба Державного агентства земельних ресурсів України

    Переглядів 6962 Останнє редагування Середа, 04 березня 2015 18:55
    Розробка: Відділ інформаційних технологій
    апарату Волинської облдержадміністрації
    Інформаційне наповнення:
    Іваничівська районна державна адміністрація
    Усі права на матеріали, розміщені на цьому сайті, належать Іваничівській райдержадміністрації.
    Адреса: 45300, смт Іваничі, вул. Грушевського, 13 факс (03372) 2-18-68, E-mail: info@ivaadm.gov.ua
    © 2012 ivaadm.gov.ua