Адміністративна відповідальність за корупційні правопорушення
Корупційні діяння вважаються закінченими з моменту незаконного або протиправного одержання особою матеріальних благ, порушення спеціальних обмежень з моменту вчинення зазначених у диспозиції статті дій або бездіяльності і відповідальності за них настає незалежно від одержання особою матеріальних та нематеріальних благ, послуг, пільг або інших переваг.
У відповідності до ст. 24 Закону України від 7 квітня 2011 р. № 3206-VI «Про засади запобігання і протидії корупції» (далі Закону), за вчинення корупційних правопорушень особи, зазначені в ч. 1 ст. 4 Закону притягаються до кримінальної, адміністративної, цивільно-правової та дисциплінарної відповідальності в установленому законом порядку».
Законом України від 7 квітня 2011 р. № 3207-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо відповідальності за корупційні правопорушення», до деяких законодавчих актів внесено зміни, а саме до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України.
Зокрема, КУпАП доповнено Главою 13-А «Адміністративні корупційні правопорушення».
Антикорупційні правопорушення, відповідальність умовно можна розподілити на такі три групи:
1) порушення спеціальних обмежень спрямованих на запобігання та протидію корупції;
2) порушення вимог фінансового контролю;
3) невжиття заходів щодо запобігання та протидію корупції.
До першої групи порушень можна віднести такі діяння:
- порушення обмежень щодо використання службового становища (ст. 172-2 КУпАП);
- одержання неправомірної вигоди (ст. 172-3 КУпАП);
- підкуп (ст. 212-22 КУпАП);
- порушення обмежень щодо сумісництва та суміщення з іншими випдами влади і одержання подарунку (пожертви) (ст. ст. 172-4, 172-5, 212-32 КУпАП);
- незаконне сприяння фізичним або юридичним особам (ст. 212-23 КУпАП);
- порушення обмежень щодо занять підприємницькою діяльністю та вимог щодо сумісництва (ст. 212-24 КУпАП);
- незаконне входження до складу правління чи інших керівних органів субєктів господарювання (ст. 212-25 Куп АП);
- ненадання інформації або надання недостовірної чи неповної інформації (ст. 212-26 Куп АП);
- неправомірне втручання в діяльність державних органів, підприємств і організацій (ст. 212-27 КУпАП);
- порушення встановленого законодавством порядку фінансування політичних партій та виборчих компаній в органи державної влади та місцевого самоврядування (ст. 212-30 КУпАП);
- незаконне використання інформації, що стала відома у зв’язку з виконанням посадових повноважень (ст. 212-31 КУпАП);
- порушення вимог щодо декларування особистих інтересів (ст. 212-33 КУпАП).
До другої групи порушень належать порушення вимог фінансового контролю, відповідальність за які встановлена ст. 172-6 КУпАП.
Третя група правопорушень включає невжиття заходів щодо протидії та запобіганні корупції, відповідальність за вказані діяння встановлена ст. 172-9, 212-29 КУпАП.
Кримінальна відповідальність за корупційні діяння
Законом України від 7 квітня 2011 р. № 3207-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо відповідальності за корупційні правопорушення» внесено зміни та доповнення до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України, Кримінально-процесуального кодексу України. Зокрема, XVII розділом Особливої частини Кримінального кодексу України встановлена кримінальна відповідальність за злочини у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов’язаної з наданням публічних послуг.
Вказаний розділ складається з таких статей:
стаття 364 «Зловживання владою або службовим становищем»;
стаття 364-1 «Зловживання повноваженнями службовою особою юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми»;
стаття 365 «Перевищення влади або службових повноважень»;
стаття 365-1 «Перевищення повноважень службовою особою юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми»;
стаття 365-2 «Зловживання повноваженнями особами, які надають публічні послуги»;
стаття 366 «Службове підроблення»;
стаття 367 «Службову недбалість»;
стаття 368 «Одержання хабара»;
стаття 368-2 «Незаконне збагачення»;
стаття 368-3 «Комерційний підкуп службової особи юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми»;
стаття 368-4 «Підкуп особи, яка надає публічні послуги»;
стаття 369 «Пропозиція або давання хабара»;
стаття 369-2 «Зловживання впливом»;
стаття 370 «Провокація хабара або комерційного підкупу».
До осіб, визнаних винними у вчиненні вказаних злочинів, судом можуть бути застосовані такі види покарань: штраф; позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю; виправні роботи; конфіскація майна; арешт; обмеження волі; позбавлення волі на певний строк.